/Files/images/SDC11938 - копия.JPG

Журавель Людмила Іванівна

Вчитель географії

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ УЧНІВ ІНТЕРАКТИВНИМИ МЕТОДАМИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСВІД

Щоб досягти високого результату в викладанні предмету, необхідно навчити дітей мислити, знаходити і вирішувати проблеми, систематично використовуючи для цієї мети науково-дослідницьку роботу за різними напрямками, комунікативні та інформаційно - технологічні уміння.

Зміни, які відбуваються в сучасному суспільстві, вимагають коректування не тільки змістовних, але і методичних, і технологічних аспектів освіти.

Задача сучасної освіти – формування таких якостей особистості як здібність до творчого мислення, самостійність в прийнятті рішень, ініціативність.

Акцент освітньої діяльності переноситься на виховання дійсно вільної особистості, формування у дітей здатності самостійно мислити, здобувати і застосовувати знання, ретельно обдумувати власні рішення і чітко планувати дії, ефективно співробітничати в різноманітних по складу і профілю групах, бути відкритими для нових контактів і культурних зв’язків.

Пошук шляхів, які сприяють вирішенню поставлених завдань в географічних курсах, привів мене до методу дослідницької діяльності школярів. Метод не новий , але в практичній діяльності викликає труднощі. Займаючись з дітьми дослідницькою діяльністю в позаурочний час, я звернула увагу на те , що учні легко засвоюють основні правила дослідження і готові застосовувати отримані вміння, а сам метод легко поєднується з сучасними вимогами до уроку. Над цим я працюю з 2009 року.

Актуальність проблеми формування дослідницької діяльності учнів визначається розповсюдженням в школах методів і технологій на основі інтерактивного навчання та проектної діяльності учнів.

АКТУАЛЬНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ДОСВІДУ

Дослідницька діяльність сприяє всебічному розвитку особистості, відкриває для дитини доступ до скарбниць людської мудрості. Сьогодні в Україні відбуваються перетворення в усіх сферах життєдіяльності. Суспільство на шляху до нової якості. Цей шлях обіцяє бути довгим та важким. Зростає потреба суспільства в людях, що мають добре розвинену творчу та пізнавальну компетентність. Перед вчителями постає проблема навчити своїх учнів самостійній дослідницькій діяльності і створити при цьому середовище для розвитку творчої особистості. Велику роль в цьому відіграють інтерактивні методи, які сприяють саморозвитку особистості і творчої самореалізації учня.

Проте, як показує аналіз - рівень дослідницької роботи учнів нашої школи достатній , хоча методи цієї діяльності потребують урізноманітнення .

Перспективність досвіду я бачу у тому, що сформовані навички та уміння в дослідницькій роботі учнів допоможуть випускникам знайти своє місце в житті, вчить їх ставити перед собою цілі й досягати їх.

НОВИЗНА ДОСВІДУ

Швидкі темпи інформатизації суспільства вимагають широкого застосування інтерактивних технологій у дослідницькій діяльності учнів.

Це дозволяє значно заощаджувати час, результати роботи виходять більш об'єктивними, дозволяють проаналізувати ступінь засвоєння й обсяг знань учнів, а також значно підвищується мотивація навчання за рахунок новизни діяльності.

ТЕХНОЛОГІЯ ДОСВІДУ

Мета моєї педагогічної діяльності – забезпечення необхідного рівня засвоєння систематизованих знань з географії через дослідницьку діяльність. Я вважаю в методах дослідницької діяльності можна виділити кілька особливостей. Структура сучасних підручників така, що дослідницькі завдання можна знайти в будь-якому параграфі. Це проблемні, основоположні, пізнавальні питання, постановка кожного з них мотивує учнів на дослідження. У ході виконання дослідницької роботи учні апробують отримані теоретичні знання і напрацьовують досвід для розв'язання проблем.

Існує кілька шляхів реалізації дослідницької спрямованості у викладанні географії. Я використовую шлях , пов'язаний з включенням у навчальний процес прийомів дослідницької діяльності, які випливають з логіки навчального процесу і є його частиною, вони передбачають єдність змісту і діяльності. Таким чином, цей шлях створює можливості вже з шостого класу формувати досвід дослідницької діяльності, використовуючи методи - порівняння, спостереження, моделювання. Наприклад, у 6-му класі, використовуючи метод моделювання , учні складають схему , що відбиває зв'язки між кількома природними компонентами. (Дод.1 ) У 7-му класі моделюють розвиток причинно-наслідкових зв'язків у формуванні та розвитку природних комплексів материків.

При створенні умов та мотивації учнів для написання науково – дослідницьких робіт необхідно проводити не тільки індивідуальну роботу, як вважають більшість педагогів, але й розвивати необхідні навички та компетентність на уроках та в позаурочний час. Цей процес має бути системним, комплексним та охоплювати всіх учнів. На цьому шляху є кілька кроків.

- Крок перший. Самостійна навчальна робота учнів – оволодіння науковими знаннями, практичними вміннями та навичками в усіх формах організації навчання.

- Крок другий. Системне використання технології проблемного навчання формує сприятливі умови для початку науково – дослідницької роботи учнів.

- Крок третій. Проектна методика. Дослідницькі проекти мають структуру наближену до справжніх наукових досліджень і використовуються як для проведення уроків, так і для проведення виховних годин. Обов'язковим для цього методу є висунення гіпотези дослідження, позначення методів дослідження і проведення експерименту.

- Крок четвертий. Пошук творчо розвинених дітей. Результатом роботи даного етапу є участь дітей у конкурсі МАН.

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ДОСВІДУ

Результативність використання дослідницької роботи методами інтерактивного навчання в процесі вивчення географії оцінювалася в рамках роботи над проблемою школи «Формування основних компетентностей учнів та професійної компетентності вчителя в умовах компетентнісно – зорієнтованого підходу в навчально – виховному процесі» одним із завдань якої була розробка і впровадження в освітній процес педагогічних технологій формування навчальної діяльності і суб’єктивної позиції школярів.

Були виділені критерії результативності моєї педагогічної діяльності, виходячи з її завдань:

1) рівень знань (успішність і якість знань учнів);

2) сформованість показників навчальної діяльності: продуктивність, компетентність, успішність;

3) міра вираженості комунікативних бар’єрів навчальної діяльності;

4) рівень дослідницької діяльності школярів;

5) рівень самореалізації школярів.

Для оцінки результативності впровадження досвіду застосовувався програмно-технологічний комплекс «Результат освітнього процесу» (Канаєв Б.І., Канаєв Д.Б.), стандартизовані психологічні методики – тест Філіпса, тест Комунікативна компетентність і ін..

Вивчення сформованості показників учбової діяльності, рівня комунікативної компетентності, вираженості комунікативних бар’єрів і рівня самореалізації в учбовій діяльності проводилося на етапі навчання школярів в середній і старшій ланці з 2009-2010 навчального року. До експериментальної групи увійшли учні 6-8 класів, з використанням інтерактивних методів навчання на уроках географії. Контрольну групу склали учні 6-8 класів, які навчаються за традиційною програмою з елементами розвиваючого навчання.

За першим критерієм ми аналізували рівень знань за три роки (з 7 по 9 клас) і рівень знань старшокласників. (див. таблицю і діаграму 1). Рівень успішності стабільний і складає 100%. Рівень якості знань учнів складає понад 85%, що перевищує загально районний рівень знань учнів з географії.

Таблиця 1. Динаміка рівня знань учнів з 7 по 9 клас за три роки

2009-2010 н.р. 2010-2011 н.р. 2011-2012 н.р.
Рівень успішності учнів 100% 100% 100%
Рівень якості знань учнів 88, 3% 86,6% 89%

За другим критерієм – сформованість показників навчальної діяльності – виявили, що в групі школярів, що займаються науково - дослідницькою діяльністю, спостерігаються великі зрушення у бік розвитку всіх показників навчальної діяльності в порівнянні з учнями контрольної групи. Найбільші зрушення сталися відносно показника успішність (8, 1), найменші – компетентність (2, 6). (Див. таблицю 2).

Таблиця 2. Сформованість показників навчальної діяльності

Експериментальна група Контрольна група
До занять Після занять 1 зріз 2 зріз
Продуктивність 41, 5 48,4 41,3 42,6
Компетентність 35,3 37,9 35,8 36,2
Успішність 44,7 52,8 44,9 45,4

По третьому критерію – міри вираженості комунікативних бар’єрів – можна виділити три найбільш типових комунікативних бар’єрів, що перешкоджають формуванню комунікативної компетентності школярів. – страх самовираження (44,3; 44,1), страх ситуації перевірки знань (25,2; 24,9) і страх не відповідати чеканням тих, що оточують (19; 18,9). Порівняльний аналіз вираженості комунікативних бар’єрів в контрольній і експериментальній групах школярів показую, що біля учнів експериментальної групи відбуваються значимі зрушення у бік зменшення комунікативних бар’єрів в порівнянні з учнями контрольної групи. Найбільші зрушення відбуваються відносно страху самовираження (4,8), страху перевірки знань (3,8). (див. діаграми 2 і 3, таблицю 3).

Таблиця 3. Динаміка комунікативних бар’єрів в контрольній і експериментальній групах

Комунікативні бар’єри Експериментальна група Контрольна група
1 зріз 2008-2009 н.р. 2 зріз 2009-2010 н.р. 1 зріз 2008-2009 н.р. 2 зріз 2009-2010 н.р.
Переживання соціального стресу 13,1 12,5 13,4 12,9
Страх самовираження Страх перевірки знань 44,3 39,5 44,1 43,2
Страх не відповідати оточуючим 25,2 21,4 24,9 24,1
Проблеми в стосунках з вчителями 6,7 5,4 6,8 6,3

Таким чином, використання методів інтерактивного навчання на уроках географії є умовною подолання комунікативних бар’єрів школярів в навчальній діяльності, сприяє розвитку навичок само презентації, дозволяє школярам розвивати свої потреби в успіху, не випробувати негативного відношення і переживання тривоги в ситуаціях перевірки знань.

По четвертому критерію – виявленню рівня самореалізації школярів – ми визначили, що в експериментальній групі сталися зміни в рівні самореалізації школярів. Так, якщо до експерименту самореалізації, що вчаться з високим рівнем, складали 7,2% школярів, що увійшли до експериментальної групи. То після проведення занять (через рік) що таких вчаться виявилося 19,5%. При цьому зменшилася кількість учнів з низьким рівнем самореалізації: з 14,5% до 7,1%.

Таблиця 5. Розподіл учнів по групах залежно від рівня самореалізації в навчальній діяльності (у%)

Рівень самореалізації 1 зріз 2088-2009 н.р. 2 зріз 2009-2010 н.р.
Високий 7,2% 19,5%
Середній 28,3% 21%
Позитивне відношення 50% 52,4%
Низький 14,5% 7,1%

Результати свідчать про достатню ефективність розроблених методів інтерактивного навчання, направлених на формування комунікативної компетентності школярів, створення умов по оптимізації самореалізації школярів в навчальній діяльності.

Кiлькiсть переглядiв: 125

Коментарi